четвер, 28 січня 2016 р.

Уроки баскетболу під час канікул

6 клас


Тема. Модуль «Баскетбол». Історія розвитку баскетболу в Україні. Техніки виконання передач м’яча в парах пересуваючись правим (лівим) боком.
Підготовча частина
Теоретичні відомості

Історія розвитку баскетболу в Україні
Загальні симпатії, особливо серед жінок, гра стала завойовувати з 1922 року. 11 травня в Чернігові була створена баскетбольна ліга Чернігівщини, що поєднувала баскетбольні секції клубу "Спартак" і кружка "Спорт" і 5 позаклубних команд губернського міста. Все літо 1922 року йшли тренування й товариські матчі. З 28 травня по 2 червня відбулися лігові матчі, у яких брали участь три чоловічих і одна жіноча команди. Через брак спаринг-партнера жінки грали із чоловічими командами. З 6 по 14 серпня в Чернігові були влаштовані губернські змагання, у програму яких входили сокольска гімнастика, легка атлетика, футбол, плавання й баскетбол.
Для поширення баскетболу були розіслані в деякі повіти губернії правила гри, але спроба не увінчалася успіхом через відсутність на повітах знаючу гру осіб і неможливості послати керівників із Чернігова.
Для поширення баскетболу на території України й Криму Комітет баскетбольної ліги вніс Всеукраїнському Олімпійському комітету пропозицію організувати в Харкові Всеукраїнський комітет з поширенню цієї гри.
Можливо, саме завдяки цьому, уперше в Києві на відкритті навігації навесні 1922 року кияни вперше могли бачити цю гру.
Історики спорту на Україні вважають 1922 рік датою народження баскетболу в нашій країні. Хоча треба було б уважати 1921 рік, коли українці вперше побачили цю гру. Але отут питання: побачили, а чомусь не стали грати по відомим у світі правилам. Правила ж були прийняті 7 червня 1922 року. А отут ще питання: правила прийняті, але популярності немає. У такому випадку, що вважати датою народження? Здається, що відправною крапкою варто вважати загальне "захворювання" цією грою - 1923 рік. Саме цього року майже вся молодь Чернігова була залучена в баскетбол: клуб "Спартак" мав 8 чоловічих і 3 жіночі команди, ВУЗи - 1 чоловічу, Перша радшкола - 2 чоловічих і 2 жіночих, "Юний Спартак" - 6 чоловічих і 3 жіночих і школа фабзавуча друкарів - 3 чоловічі команди. Щотижня влаштовувалися товариські матчі, а єдина на весь Чернігів площадка була зайнята для тренувань щодня з 12 годин дня до 8 годин вечора. Не відстає в популяризації гри й печатка. Газети й журнали все частіше й частіше поміщають "повідомлення з місць" про розвиток баскетболу: узимку 1922 - 1923 в університеті ім. Артема в Харкові була створена перша міська секція баскетболу. Потім подібні секції з'явилися в спортивному клубі "Червоний залізничник", небагато пізніше в "Металісті".
28 жовтня 1923 року в Одесі в залі державного спортивного клубу "Криті ринки" між командами трудшколи й інтернату Червоного Хреста був зіграний перший офіційний баскетбольний матч. У січні 1924 року в Одесі відбулася нарада представників баскетбольних команд, на якому був вибраний Комітет ліги. На початку лютого пройшли календарні матчі серед 12 чоловічих, 3 жіночих і 5 підліткових команд. Незважаючи на те, що баскетбол - вид спортивної гри для Одеси зовсім новий, матчі залучили багато глядачів.
Остаточним визнанням на Україні цієї гри можна вважати 1924 рік - рік проведення 2 Всеукраїнської спартакіади в Харкові. Баскетбол був офіційно включений у програму змагань по літніх видах спорту. І хоча в них взяло участь лише 4 баскетбольні команди, ці змагання з повним правом можна назвати першими офіційними змаганнями республіканського рівня.
Новітня історія українського баскетболу починається восени 1991 року. Найвідомішими командами цього часу були «Будівельник», "Шахтар", " Біпа-Мода" і " Денді-Баскет." Найтитуловішими командами в історії українського баскетболу є команди БК "Київ", маріупольський «Азовмаш». Найвищими досягненнями українських клубів на міжнародній арені є перемога "Азовмаша" у Північній конференції Кубка виклику 2002 року й вихід БК "Київ" у фінал Євроліги ФІБА 2005 року.
2.  Стройові вправи.
3.  Різні види ходьби, бігу, стрибків.
4.  Загальнорозвиваючі вправи.
Основна частина
Передача м’яча в парах
Передача мяча – прийом, за допомогою якого гравець спрямовує мяч партнеру для подальших дій.
Вміння правильно і точно передавати мяч – це основа чітких, цілеспрямованих взаємодій баскетболістів під час гри. Існує багато способів передач. Застосовують їх залежно від ігрової ситуації, відстані, на яку треба передати м’яч, розташування або напрямку руху партнера, характеру і способі протидій суперників.
Передача мяча може виконуватися однією або двома руками, в опорному і в безопорному положеннях, на різні відстані і у різних напрямках. За допомогою передач гравці поєднують дії один з одним, розвязують тактичні завдання, готують умови для кидка в кошик. Тому усі гравці мають володіти способами швидкої і точної передачі м’яча.
Техніка виконання передач м’яча в парах пересуваючись правим (лівим) боком:
- двома руками від грудей: для виконання цієї передачі гравець, зайнявши стійку для гри, тримає м'яч двома руками перед грудьми. При цьому великі пальці направлені один до одного, інші - вгору-вперед. Руки зігнуті, лікті обернені вниз. Для виконання замаху руки з м'ячем описують невелике колоподібне рух вниз-назад-вгору, кисті розгинаються. Потім руки різко випрямляються, штовхаючи м'яч від грудей (мал.1)  в напрямку мети.
1.   

-         - двома руками зверху: передача двома руками зверху (мал.2) застосовується в тих випадках, коли супротивник знаходиться близько від передавального. У вихідному положенні гравець тримає м'яч вгорі, руки злегка зігнуті, ноги на ширині плечей зігнуті й розставлені паралельно або одна попереду. Для виконання передачі гравець робить невеликий замах назад, потім, розгинаючи ноги, активним рухом рук вперед з захльостують рухом кистей направляє м'яч партнеру.
2.   
- однією рукою від плеча: передача м'яча однією рукою від плеча (мал.3)  виконується швидко і на будь-яку відстань. З вихідної стійки гравець, підтримуючи м'яч лівою рукою, переводить його на розкриту праву долоню (при передачі праворуч) до правого плеча. Одночасно він повертає в ту ж сторону тулуб і згинає ноги. Закінчивши замах, відпускає ліву руку і, випрямляючи праву, з захльостують рухом кисті і поворотом тулуба направляє м'яч до мети. При цьому він розгинає ноги. Якщо м'яч потрібно передати на далеку відстань, то рука з м'ячем при замаху відводиться над плечем далі назад, а позаду стоїть нога при випуску м'яча з рук різким поштовхом виноситься вперед.
3.     
Заключна частина.
Привести організм у стан відносного покою.